Кафедра історії філософії


ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО КАФЕДРУ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА РОБОТА

НАУКОВА РОБОТА

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО КАФЕДРУ

Кафедра історії філософії була однією з перших кафедр філософського факультету заснованого у 1834 р. університету Св. Володимира. Пізніше кафедра увійшла до складу відновленого філософського факультету Київського університету у 1944 р. Організатором і першим з часу відновлення завідувачем кафедри (1945 — 1968) став історик філософії, професор М.С. Шлєпаков, декан філософського факультету (1947 — 1949). Професор Шлєпаков був дослідником та інтерпретатором європейської філософії. Читаючи курс «Критика сучасної буржуазної філософії», під виглядом критики розкривав зміст філософських концепцій А. Бергсона, Ж.-П. Сартра, Б. Рассела, Е. Кассірера та багатьох інших західних філософів.

Серед перших викладачів кафедри — професор А. А. Аветісян, доценти І. С. Ларіонова, А. О. Пашкова, старший викладач М. І. Третяк та ін. Згодом кафедру поповнили випускники філософського факультету: В. І. Шинкарук, І. В. Бичко, М. О. Булатов В. С. Дмитриченко, П. О. Загороднюк, Ю. К. Савельєв, А. І. Савченко, М. І. Сундирєва, П. П. Оксюковський.

З 1969 по 1975 рр. кафедру очолював член-кореспондент АН УРСР, професор Д. X. Острянин — дослідник історії філософії України, історії філософських проблем природознавства. На основі ґрунтовного аналізу праць радянських природознавців, архівних документів професор Острянин розгорнув широку панораму формування наукового світогляду в українському й радянському дослідницькому середовищі. Основні праці: «Мировоззрение И.И. Мечникова» (Харків, 1948), «Боротьба за матеріалістичні ідеї у вітчизняній біології в першій половині XIX століття» (К., 1952), «І. І. Мечников у боротьбі за матеріалізм у природознавстві» (К., 1954), «Світогляд М. О. Максимовича» (К., 1960), «Борьба за материализм и диалектику в отечественном естествознании (вторая половина XIX — начала XX в.)» (К., 1984); «Материализм и диалектика в отечественном естествознании (конец XVIII — первая половина XIX в.)» (К., 1984). Професор Острянин також є автором вступу до першого академічного двотомного видання творів Григорія Сковороди (К., 1961).

У 1975 — 1979 і 1981 — 1984 рр. кафедру очолював професор, заслужений професор Київського національного університету І. В. Бичко. Під його керівництвом досліджувалися проблеми людини і свободи в історії філософії, взаємозв'язку вітчизняної та зарубіжної філософій. Одним із визначальних напрямів діяльності кафедри за часів керівництва професора Бичка стала розробка екзистенційно-антропологічної проблематики у контексті трансформації історико-філософського знання та утвердження нових типів філософської рефлексії, у центрі якої перебувають проблеми свободи і людиновимірності існування. Водночас особливий наголос робився на вивченні екзистенційних вимірів пізнавального процесу. Водночас, особлива увага приділялася ідеям бароково-кордоцентричної традиції української філософії, укорінених у так званій «філософії серця». Основні праці: «На філософському роздоріжжі» (К., 1962), «Пізнання і свобода» (М., 1969, зарубіжні переклади цієї праці: Прага, 1972, Монтевідео, 1973), «В лабіринтах свободи» (М., 1976, зарубіжний переклад: Мехіко, 1979), «Філософія. Курс лекцій» (К., 1991, перевидання 1993, 1994).

У 1979 — 1981 рр. кафедрою керував професор В. С. Дмитриченко. Свої наукові інтереси він зосередив на дослідженні передумов історичного місця революціонерів-демократів, революційного демократизму та утопічного соціалізму в Україні («Соціалістична думка на Україні в 70-х — на початку 80-х рр. XIX ст.». – К., 1974). Професор Дмитриченко дослідив низку «білих плям» історії вітчизняної суспільної думки, характер формування соціал-демократичних партій.

На початку 80-х років XX ст. виникає новий напрям історико-філософських досліджень — історія історико-філософських досліджень, осередком якого стала кафедра історії філософії, очолювана у 1984 — 1994 рр. учнем академіка В. І. Шинкарука професором Ю. В. Кушаковим. Основою цього напряму досліджень можна вважати монографію Кушакова «Історико-філософська концепція Л. Фоєрбаха. Теорія, методологія, конкретні результати» (К., 1981). У монографії Кушаковим був здійснений перший у радянській літературі узагальнений систематичний аналіз історико-філософського вчення Л. Фоєрбаха та розкрито його значення для вирішення актуальних проблем історико-філософської науки. Зокрема, було доведено, що у Л. Фоєрбаха існували доволі розвинена, хоча й не завжди ним самим експлікована теорія історико-філософського процесу, і ґрунтовно розроблена методологія історико-філософського дослідження.

У праці «Нариси з історії німецької філософії Нового часу» (К., 2006) Кушаков зосереджує увагу насамперед на таких тематиках: ідеї всеосяжності філософії Ляйбніца, філософії права та філософії релігії Канта, етиці «призначення» Фіхте, філософії природи та естетичній діалектиці Шеллінга, вченні про «зняття» в історико-філософському процесі та діалогічну природу філософської істини Фоєрбаха. Окрім того, Кушаков здійснив наукове редагування першого українського перекладу праці В. Дільтея «Історія молодого Геґеля» (К., 2008), а також переклад «Відновлення геґельянства» — промови представника т. зв. Баденської школи неокантіанства, видатного історика філософії В. Віндельбанда, яка засвідчила народження німецького неогеґельянства.

У цей час на кафедрі історії філософії працювали доценти А. П. Андреус, В. І. Гусєв, Л. Г. Конотоп, В. Ф. Музиченко, A. Г. Тихолаз, М. Л. Ткачук, А. І. Трубенко, старший викладач B. М. Куплін, асистент Т. П. Кононенко та ін. У 1994 році кафедра історії філософії об’єднана з кафедрою філософії у кафедру теорії та історії філософії (завідувач кафедри професор М.Ф.Тарасенко).

Відновлення кафедри історії філософії як самостійного підрозділу відбулося у 1998 р. під керівництвом професора В. І. Ярошовця. Основною тематикою дослідження стала методологія історико-філософських досліджень. Обґрунтоване у працях професора Ярошовця поняття «парадигми» в контексті історико-філософського дослідження тлумачиться, насамперед, як підстава для виявлення загального в унікальному й, водночас, як комунікативне середовище автора, як сукупність непроблематичних очевидностей, що імпліцитно репрезентовані в його творах. Головна ідея запропонованого підходу полягає у виявленні в минулому філософської думки пануючих парадигм, що, змінюючи одна одну, утворюють цілісний процес — історію філософії. Робота кафедри у цей період також відзначена розробкою нової концепції методології історії філософії та визначенням концептуальних засад історико-філософської освіти у вищих навчальних закладах України.

У 2016 році доктора філософських наук, доцента Т. П. Кононенка було обрано завідувачем кафедри історії філософії. Відтоді на кафедрі з’явилося декілька нових напрямів дослідження. Серед них: дослідження інституційності філософії у СРСР, дослідження історико-філософської лексикографії та поглиблення досліджень з історіографії історико-філософських студій. Також при кафедрі було створено декілька наукових об’єднань та товариств: Студентське товариство усної історії філософії, Товариство діджитальної історії філософії, освітній проєкт “Академія”.

У різні періоди на кафедрі працювали:

доктор філософських наук, професор A.B. Аветісян; доктор філософських наук, професор М.О. Булатов; доктор філософських наук, професор В.С. Дмитриченко; доктор філософських наук, професор Ю.В. Кушаков; доктор філософських наук, професор В.Ф. Музиченко; доктор філософських наук, професор В.О. Огнев'юк; доктор філософських наук, професор Д.Х. Острянин; доктор філософських наук, професор М.Л. Ткачук; доктор філософських наук, професор М.С. Шлєпаков; доктор філософських наук, професор М.З. Юшманов; доктор філософських наук, професор В.І. Ярошовець; доктор філософських наук, професор Д.Є. Прокопов; кандидат філософських наук, доцент А.П. Андреус; кандидат філософських наук, доцент В.І. Гусєв; кандидат філософських наук, доцент П. О. Загороднюк; кандидат філософських наук, доцент О.Н. Кубальський; кандидат філософських наук, доцент А.О. Пашкова; кандидат філософських наук, доцент М.Д. Решетник; кандидат філософських наук, доцент Ю.К. Савельєв; кандидат філософських наук, доцент М.І. Сундирєва; кандидат філософських наук, доцент А.Г. Тихолаз; кандидат філософських наук, доцент А.І. Трубенко; кандидат філософських наук, старший викладач В.М. Куплін; кандидат філософських наук, старший викладач І.С. Ларіонова; кандидат філософських наук, старший викладач П.П. Оксюковський; кандидат філософських наук, старший викладач А.І. Савченко; старший викладач М.І. Третяк; доктор філософських наук, професор Г.Є. Аляєв; доктор філософських наук, професор І.В. Бичко; кандидат філософських наук, асистент Л.С. Боднарчук; доктор філософських наук, професор О.В. Алєксандрова, кандидат філософських наук, доцент Н.М. Бобошко

Сьогодні на кафедрі історії філософії працюють:

Завідувач кафедри, доктор філософських наук, доцент Кононенко Тарас Петрович;

доктор філософських наук, професор О.І. Хома;

доктор філософських наук, доцент Г.В. Ільїна;

доктор філософських наук, доцент Я.А. Соболєвський;

кандидат філософських наук, професор В.А. Бугров;

кандидат філософських наук, доцент О.П. Варениця;

кандидат філософських наук, доцент Г.В. Гнатовська;

кандидат філософських наук, доцент М.С. Кириченко;

кандидат філософських наук, доцент Т.В. Труш;

кандидат філософських наук, доцент В.А. Титаренко;

кандидат історичних наук Я.І. Купчик;

провідний фахівець І.П. Зелінська.


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА РОБОТА

Викладачі кафедри історії філософії забезпечують викладання дисциплін у межах наступних напрямків:

- філософія

- політологія

- культурологія

- соціологія

- релігієзнавство

 -міжнародні економічні відносини

- міжнародне економічне право

- філологія

- середня освіта

- публічне управління та адміністрування.

Зокрема, забезпечується викладання наступних дисциплін:

- Американська філософія: самобутність чи наслідування;

- Аналітична філософія ХХ століття;

- Вступ до університетських студій;

- Експериментальна філософія Девіда Г’юма;

- Ідея університету: філософський вимір;

- Історико-філософська реконструкція марксистсько-ленінської теорії;

- Історико-філософські концепції ХІХ-ХХ століття;

- Історії східних філософій;

- Історія стародавньої філософії;

- Київська філософська традиція;

- Космологія в історії філософії;

- Методологія сучасних історико-філософських та логічних досліджень;

- Науковий семінар з історії філософії та логіки;

- Німецький ідеалізм;

- Нова філософія (ХVІ-ХVІІІ ст.);

- Постсучасна філософія: pro et contra;

- Семантичні теорії філософських культур Сходу;

- Середньовічна філософія і цивілізація;

- Сучасна світова філософія;

- Українознавчі студії / Ukrainian Studies;

- Філософія країн Центральної та Східної Європи;

- Філософія освіти;

- Філософія середніх віків та доби Відродження;

- Філософська пропедевтика;

- Філософська текстологія.

Кафедра історії філософії забезпечує ОП для ОС «бакалавр», «магістр», «доктор філософії» як денного, так і заочного відділення.

Підручники, посібники:

1. Кононенко Т. Археографічний довідник з історії філософії. Наукові видання Київського національного університету імені Тараса Шевченка у галузі філософії. 1944 - 1961 рр., 2021 – 56с.

2. Гнатовська Г. Історії східних філософій: Вступ до індійської філософії Київ: Фрако Пак, 2021. – 98 с.

3. Філософія індійської культури: наук.-метод.посіб. інновац.типу / авт..упоряд. Т. Кононенко, К. Кириленко, Г. Гнатовська, А. Кирієнко, Г. Кулініч, Д. Овдієнко; за заг. ред. Т. Кононенка. Київ: Агенство «Україна», 2019, 264 с.

4. Індійська філософія: посіб.для студ.вищ.навч.закл. / кол. авторів; за заг. ред. Т. Кононенка. Харків: Фоліо, 2019. 142 с.

5. Історія філософії: Підручник:У 2 т./ За ред. В. І. Ярошовця. – К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2007. – Т.І.

6  Історія філософії: Підручник: У 2 т. / В.І. Ярошовець, Г.Є. Аляєв, І.В Бичко та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – Т.ІІ. – 536 с. (у співавт.).

7. Історія філософії. Словник. /за ред. В.І. Ярошовця. 2-ге видання, перероблене. – К., 2012.

8. Історія філософії: підручник: у 7 т. Т. 4. Німецька філософія Нового часу / Д. Є. Прокопов, Н. М. Бобошко, В. А. Титаренко; за ред. В. І. Ярошовця. – К., 2013. (Серія "Історія філософії").

9. Історія філософії: підручник: у 7 т. Т. 6. Сучасна світова філософія / В. І. Ярошовець, Г. Є. Аляєв, І. В. Бичко та ін. ; за ред. В. І. Ярошовця. – (Серія "Історія філософії") – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". – К., 2013. (Серія "Історія філософії").

Монографії, словники, енциклопедії, які опублікувала кафедра.

Монографії:

1. Соболєвський Я. Сутнісні риси та періодизація історії ранньої американської філософії XVII-XIX століть

2. Ільїна Г. Генеза культури мислення: логос, раціо, візіо. Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. – 368 с.


НАУКОВА РОБОТА

Конференції, семінари, круглі столи

Викладачі кафедри беруть участь у організації та проведенні Щорічної міжнародної наукової конференції “Дні науки філософського факультету”. Конференція проводиться у співпраці з такими освітніми та науковими установами: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України (Україна); Інститут стратегічних та етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса Національної академії наук України (Україна); Польсько-український центр гуманітарних досліджень (Польща),  Інститут філософії Зеленогурського університету (Польща); Міжнародне філософсько-космологічне обʼєднання (Україна); Католицький університет святійшого зачаття (Чилі); Київська Православна Богословська Академія (Україна).

Протягом 2020–2021 року кафедра організувала й провела у співпраці з НТУ “КПІ ім. І. Сікорського” та НПУ ім. М. Драгоманова дві Міжнародні наукові конференції “Гегелівські штудії”.

Також викладачі, аспіранти та студенти кафедри беруть участь в організації та проведенні круглих столів Студентського товариства Усної історії філософії та Товариства діджитальної історії філософії, створених при кафедрі. Так, зокрема, протягом 2022 року викладачі, аспіранти та студенти кафедри взяли участь у круглому столі “Усна історія філософії: окреслення предмету” (https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/643/544) та онлайн конференції “DIGITAL HISTORY OF PHILOSOPHY” (https://www.digitalhistoryofphilosophy.com/).

Протягом 2022 року викладачі кафедри взяли участь в організації та роботі конференцій, присвячених 300-річчю Г. С. Сковороди: “Сковорода і світ” (КНУ ім. Тараса Шевченка); “Філософія Григорія Сковороди: історія і сучасність” (НАН України, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди). Доктор філософських наук Т. П. Кононенко взяв участь у презентації збірки “Сковорода і Ми” (упоряд. О. Доній), у якій він є одним із співавторів.

Окрім того, з 2016 року кафедрою було проведено 7 науково-методичних семінарів з історії філософії. Кожен семінар був присвячений розгляду певної наукової проблеми:

Наукове співробітництво з вітчизняними та зарубіжними партнерами.

Кафедра історії філософії активно співпрацює з колегами з українськими та іноземними колегами. Зокрема, налагоджена тісна співпраця з Інститутом філософії, про що свідчать спільні конференції, круглі столи та публікації. Окрім того, аспіранти та студенти кафедри у рамках проєктів вивчення історії Інституту філософії взяли інтерв’ю:

1) у директора Інституту Анатолія Єрмоленка

https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/621/522

2) Наталії Вяткіної https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/568

3) Сергія Пролеєва https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/439

4) Євгена Бистрицького https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/567

5) Костянтина Сігова https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/438

Також кафедра історії філософії співпрацює з Києво-Могилянською академією, Львівським національним університетом, Вінницьким національним технічним університетом, Інститутом релігійних наук імені Св. Томи Аквінського.

Кафедра налагодила плідну співпрацю з колегами із Зеленогурського університету. У 2019 році в рамках діяльності Польсько-Українського центру гуманітарних досліджень відбувся Цикл відкритих лекцій з польської філософії професора Зеленогурського університету Томаша Мруза.

https://www.youtube.com/watch?feature=share&v=ZfIMxzOvkKg&fbclid=IwAR1xmIE3aR1oIPyZmwYJxT3BkvhFGLZsv26_YbLv65kVw3d61YaL38Ld0h0&app=desktop

Також були проведені спільні конференції у рамках Днів науки філософського факультету та Круглий стіл з діджитальної філософії.

У 2019 році на кафедрі історії філософії спільно з видавництвом «Дух і Літера» та французькою філософинею Барбарою Кассен був проведений науковий семінар, участь у якому взяли як викладачі та аспіранти, так і студенти кафедри. Одним з результатів зустрічі стало інтерв’ю з Барбарою Кассен: https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/467

У 2022 році відбулася зустріч студентів з науковцями з Нового Лісабонського університету, співпрацю з яким кафедра планує розвивати й надалі.

Аспірантура

На кафедрі здійснюється підготовка аспірантів для отримання наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності філософія. Зокрема, аспірантка кафедри Наталія Щербина стала однією з перших аспірантів України, що за результатами захисту дисертаційного дослідження отримали ступінь доктора філософії.

Нині підготовку на кафедрі проходять 6 аспірантів. Станом на кінець 2022 року дисертаційні дослідження двох аспіранток кафедри, Аміни Кхелуфі та Аліни Бородій, були рекомендовані до захисту.

Окрім того, протягом останніх років відбулися захисти дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук викладачів кафедри Ільїної Галини Володимирівни (2019) та Соболєвського Ярослава Андрійовича (2020).

Публікаційна активність

  • Hnatovska H. (2021). Conceptual analysis method in the historical and philosophical study of indian spiritual heritage "The Days of Science of the Faculty of Philosophy – 2021", International Scientific Conference (2021; Kyiv): [Abstracts] / Ed.board: A.Konverskyi [and other]. Kyiv: Publishing center "Kyiv University". p.10-16.
  • Hnatovska H. (2021). The Image of Philosophy in Indian Culture: Etymology and Untranslatability of Terms Future Human Image №13 С. 14-23.
  • Hnatovska H. (2022). The prospects for the study of "being" as a universal concept in eastern philosophical cultures "The Days of Science of the Faculty of Philosophy – 2022", International Scientific Conference (2022; Kyiv): [Abstracts] / Ed.board: A.Konverskyi [and other]. Kyiv: Publishing center "Kyiv University". p.9-11.
  • Kononenko T. (2017) Ukrainian National Identity between European Values and «Homo Sovieticus» Hybrid Identity: Synergy of uncertainty and stipulations. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія, "Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy". Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», Вип. 2. С. 31-34.
  • Kyrychenko (2022) The Political narrative of death in the Discourse of contemporary phylosophy. Гілея: науковий вісник. К.: «Видавництво «Гілея»», 2022. Вип. 169-170 (№ 2-4). С. 62-65.
  • Kyrychenko М. (2021) «PAVLOV'S DOG» IN THE CONDITIONS OF TOTALITARIANISM (ACCORDING TO H. ARENDT) AND THE POST-TOTALITARIAN AGENDA IN THE CONTEXT OF DARK VITALISM 19-20. «The Days of Science of the Faculty of Philosophy – 2020», International Scientific Conference (2021; Kyiv). International Scientific Conference «The Days of Science of the Faculty of Philosophy – 2021», the first session, April 21-22, 2021: [Abstracts] / Ed.board: A.Konverskyi [and other]. Kyiv: Publishing center «Kyiv University», 2021. P. 19-20
  • Kyrychenko М. (2022) Contemporary philosophical inhumanistic understanding of life and death as an alternative to agonal biopolitics. Гілея: науковий вісник. К.: «Видавництво «Гілея»», 2022. Вип. 167-168 (№ 12-1). Філософські науки, Політичні науки. С. 7-11.
  • Lier, Carsten and Vadym Tytarenko (2020). Ukrainian Revolution of Dignity perceived from a Hegelian Perspective. Ukrainian Policymaker, Volume 6, 2020: 43-51. https://doi. org/10.29202/up/6/5
  • Rudenko, S. ., Tytarenko, V. ., Piletsky, E. ., & Ган, К. . (2021). RELIGIOUS FREEDOM AND TOLERANCE IN THE INTERNATIONAL HIGHER EDUCATION PRACTICES. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 4(4), 53-68. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2021/4-5/12
  • Rudenko, Sergii and Yaroslav Sobolievskyi (2021) Identity Crisis as the Main Motive of Contemporary Native American Literature. Future Human Image, Volume 16, 83-92.
  • Rudenko, Sergii and Yaroslav Sobolievskyi (2021) Philosophical Ideas in the Missionary Work of John Eliot. Future Human Image, Vol. 15, 110-116.
  • Rudenko, Sergii and Yaroslav Sobolievskyi (2022) “Philosophy of War” in Non-Western Intellectual Traditions: the Experience of the Indigenous Population of North America and China. Future Human Image, Volume 17, 29-38.
  • Rudenko, Sergii and Yaroslav Sobolievskyi (2022) Sergei Vsekhsvyatskii’s Studies on Philosophical Issues of Cosmology and Cosmogony. Philosophy and Cosmology, Volume 28, 146-158.
  • Rudenko, Sergii and Yaroslav Sobolievskyi. (2021) Inquiries into Non-Western Philosophy: Further Essays in Comparative Philosophy. Kyiv: Vadex, 2021. 180 p.
  • Rudenko, Sergii, Yaroslav Sobolievskyi and Changming Zhang (2021) Feng Shui Cosmology and Philosophy in Native Americans’ Worldview. Philosophy and Cosmology, Vol. 27, 196-205.
  • Sobolievskyi, Yaroslav and Hanna Liebiedieva (2021) Debate between American Philosophers H. Putnam and N. Chomsky on the Internal or Social Nature of Language. Ukrainian Policymaker, Vol. 8, 108-116.
  • Sobolievskyi, Yaroslav and Liubov Sobolievska (2021) Cosmological Ideas in the Natural Philosophy of Cadwallader Colden. Philosophy and Cosmology, Vol. 26, 169-178.
  • Sobolievskyi, Yaroslav and Liubov Sobolievska (2022) Platonism and Cosmology in Early American Puritan Philosophy. Philosophy and Cosmology, Volume 29, 125-134.
  • Trush, T. (2018). POLITICAL PHILOSOPHY OF WILLIAM OF OCKHAM. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 3(3), 39-42. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2018/3-9/12
  • Trush, T. (2020) Is the Human Mind Able to Maintain its Independence in the Contemporary World? Future Human Image, Volume 14, 81-89. https://doi.org/10.29202/fhi/14/10
  • Trush, T. (2022) The Role of Ecumenical Patriarch Bartholomew in Christian Geopolitics. Future Human Image, Volume 17, 60-66. https://doi.org/10.29202/fhi/17/8
  • Tytarenko, Vadym (2021) English as a Medium of Instruction in Ukrainian Higher Educational Practices: Challenges and Suggestions. Future Human Image, Volume 16, 93- 101. https://doi.org/10.29202/fhi/16/9
  • Varenytsia O. (2021). From the history of the formation of Czech philosophy (19th - early 20th centuries). «The Days of Science of the Faculty of Philosophy – 2020», International Scientific Conference (2021 ; Kyiv). International Scientific Conference «The Days of Science of the Faculty of Philosophy – 2021», April 21-22, 2021: [Abstracts] / Ed.board: A.Konverskyi [and other]. Kyiv: Publishing center «Kyiv University», 2021. p. 32-34.
  • Varenytsia O. (2022) The two ideas of the czech nation. «The Days of Science of the Faculty of Philosophy – 2022», International Scientific Conference (2022; Kyiv). International Scientific Conference «The Days of Science of the Faculty of Philosophy – 2022» [Abstracts] / Ed.board: A.Konverskyi [and other]. Kyiv: Publishing center «Kyiv University», 2022. p.8.
  • Varenytsya O. (2019) Polish-Czech philosophical connections of the XIV-XVII centuries. «The Days of Science of the Faculty of Philosophy – 2019», International Scientific Conference (2019 ; Kyiv). International Scientific Conference «The Days of Science of the Faculty of Philosophy – 2019» April 23-24, 2019: [Abstracts] / Ed.board: A.Konverskyi [and other]. Kyiv: Publishing center «Kyiv University», 2019. p. 71.
  • Бокал Г.В. (2016) Перспективи філософської компаративістики та парадигмального підходу у вітчизняній історико-філософській науці Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 2(121). С. 5-8.
  • Бокал Г.В. (2016) Специфіка дгармічної причинності в махаяні та філософський зміст мадг’яміки Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вістник №3(7) С.47-50.
  • Бокал Г.В. (2016) Тлумачення віджнян у вченні йогачари Мультиверсум. Філософський альманах – Вип. 5–6 (153–154). С. 134 – 144.
  • Бокал Г.В., Гордієнко О.О. (2016) Логіко–семантичні основи принципу «Чжен мін» в ранньому конфуціанстві Зб. наук. пр. «Гілея: науковий вісник» - Вип. 114 (11) С. 161-165.
  • Бугров В. (2021). Інституціалізація наукових здобутків Інституту філософії в освітніх практиках: досвід «Київської філософської школи» : Статті: Інститут філософії та філософія в Україні. Філософська думка, (4), 27–37. https://doi.org/10.15407/fd2021.04.027.
  • Бугров, В.А. (2021). Філософія як школа інтелектуальної чесності та гуманізму: До 80-річчя академіка НАН України Л.В. Губерського. Вісник Національної академії наук України, (10), 75–82. https://doi.org/10.15407/visn2021.10.075
  • Варениця О.П. (2018). «Словник чеських філософів»: особливості чеської інтелектуальної традиції. "Викладання логіки та перспективи її розвитку", VІІI Міжн. наук.-практ. конф. (2018 ; Київ). VIІІ Міжнародна науково-практична конференція "Викладання логіки та перспективи її розвитку", 17-18 травня 2018 р. : [матеріали доповідей та виступів] / редкол.: А. Є. Конверський [та ін.]. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2018. C.15-16.
  • Варениця О.П. (2018). В. Гавел: традиція «неполітичної політики» в чеській філософії та культурі ХХ ст. "Дні науки філософського факультету – 2018", Міжн. наук. конф. (2018; Київ). Міжнародна наукова конференція "Дні науки філософського факультету – 2018", 26-27 квіт. 2018 р.: [матеріали доповідей та виступів] / редкол.: У. В. Мовчан [та ін.]. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2018. Ч.1. C.7-9.
  • Гальченко, М. С., Борінштейн, Є. Р., Іванова, Н. В., Ільїна, Г. В. (2021). Візуальні метафори в цифровому освітньому просторі. Інформаційні технології і засоби навчання, 81(1), 1–14. https://doi.org/10.33407/itlt.v81i1. 3846  (Стаття). (Фахове видання, кат. А. Web of Science). (.https://publons.com/researcher/3014841/halyna-ilina/)
  • Гнатовська Г.В. (2017) Лексикографія та термінологічний аналіз в дослідженні історії філософії Китаю "Дні  науки філософського  факультету  -  2017"- Ч. 1. С. 101-102.
  • Гнатовська Г.В. (2018) Принцип історизму та історицизму в дослідженні індійської філософії «Індія - 70 років незалежного розвитку: досягнення, проблеми, перспективи»  С.33-34.
  • Гнатовська Г.В. (2018) Суб’єктивність в історико-філософському дослідженні "Дні  науки філософського  факультету  -  2018"   - Ч. 1. - С.9-10.
  • Гнатовська Г.В. (2022). Лексичні репрезентанти концепту "буття" у англо-санскритському словнику Моньє-Вільямса Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Том 1. № 6. С. 10-15.
  • Ільїна Г. В. «Погляд» як окулярний концепт філософської візуалістики: від феномену до метафори. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. 2019. № 2(23). С.139-145. - Критичне мислення: освіта, творчість, цінності. Монографія. / Кремень В. Г., Ільїн, В. В., Гальченко М. С., Сакун А. В., Войнаровська Л. І., Ліпін, М.В., Ільїна, Г. В., ФедорчукО. А. Інститут обдарованої дитини НАПН України, м. Київ, Україна.  С. 201-256.
  • Ільїна Г. В. Філософія інвайронменталізму Вселенського Патріарха Варфоломія І // Софія. Гуманітарний вісник. № 1 (19) 2022. С. 55-58. (sophia.knu.ua/index.php/sophia/issue/view/10/10)
  • Ільїна Г. В. Філософські дискусії про метафору в парадигмах когнітивної лінгвістики та аналітичної філософії // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. 2021. Вип.2 (27). С. 125-132.
  • Ільїна. Генеза культури мислення: логос, раціо, візіо. Монографія. Київ; Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. 368 с.
  • Кириченко М. (2019) Постсучасна філософія: pro et contra. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: [зб. наукових праць] / ред. рада: В.П. Андрущенко (голова); за ред. Н.Г. Мозгової. К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип. 40 (53). С. 177-184;
  • Кириченко М. (2019) Пост-фотографія як пост-філософія: «photographic evangels». Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. Вип. 2 (30). К.: НАУ. C. 133-138.
  • Кононенко Т. (2017) Концепція "Програми з історії філософії": задум – концепція – концепційна розробка. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія, "Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy". - Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», Вип. 1. С. 32-34.
  • Кононенко Т. (2019) «Наука – методологія – навчання» у інтегративній єдності освітньо-наукового процесу з історії філософії та суміжних спеціальностей і галузей знань. Філософія індійської культури: наук.-метод. посібн. інновац. типу. К: Агентство "Україна". С. 4-14.
  • Кононенко Т. (2019) Рене Декарт Дискурсія про метод; Метафізичні медитації: Семінар (В. Кебуладзе, Т. Кононенко, О. Панич, О. Хома). Філософська думка, Вип. 3 С. 124-130.
  • Кононенко Т. (2021) Республіка краснописьменства. Коментар до перекладів українською мовою термінів з праці Девіда Г’юма «Про есеїстичне письменство» (у співавт. Г. Ільїна). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія, "Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy". Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». Вип. 5. С. 18-28.
  • Кононенко Т. Contemporary Studies Філософія XX-XXI ст.: навчально-методичний посібник інноваційного типу / колектив авторів; за загальною редакцією Т.П. Кононенка. К.: Знання України, 2020. 215 с.
  • Кононенко Т. Індійська філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів / колектив авторів; за загальною редакцією Т.П. Кононенка. Харків: Фоліо, 2019. 142 с.
  • Кононенко Т. Філософія індійської культури: науково-методичний посібник інноваційного типу. (Загальна редакція, укладач, у співавторстві). К.: Агентство "Україна", 2019. 264 с.
  • Соболєвський Я. А. (2020) Історія ранньої американської філософії XVII – XIX ст.: Монографія. К.: Вадекс, 2020. 280 с. ISBN 978-966-9725-62-2
  • Соболєвський Я. А. (2022) Натурфілософія американського просвітника Кадвалладера Колдена. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2022. Випуск 40. С. 107-111
  • Соболєвський Я. А. Сутнісні риси американського Просвітництва в історії ранньої американської філософії. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2022. №36. С. 91-95.
  • Соболєвський Я. А. Філософія релігії американського просвітника Ітана Аллена. Перспективи. Соціально-політичний журнал. 2022. №2. С. 134-139.
  • Соболєвський Я. А. Філософські погляди американського просвітника Бенджаміна Раша. Перспективи. Соціально-політичний журнал. 2022. №3. С. 18-23.